ГЕРОЯМ СЛАВА
Сам я - русский, родился в Майкопе, но в 80-х переехал в Кировоград. А недавно начал жить в Киеве. Я закончил Киевское высшее общевойсковое командное училище, факультет разведки. Служил в Монголии, потом в Афганистане, потом в Кировограде, в бригаде специального назначения. Потом ушел оттуда на гражданку и занялся бизнесом. А сейчас пошел добровольцем, потому что война - это работа, за которую тебе платят и не обязательно деньгами. Тебе платят уважением, даже родных и близких – это самая высокая плата.
Источник:http://censor.net.ua/r321136Источник:http://censor.net.ua/r321136
- Деталі
Я думаю, что в долгосрочной перспективе у нас будет все нормально, а у России все плохо. Потому что будущее все равно побеждает прошлое, в любом случае: с точки зрения мировоззрения, с точки зрения ценностей, с точки зрения логики развития исторического процесса. Нельзя застрять в ХХІ веке в духовных скрепах и в православии – это невозможно.
Источник:http://censor.net.ua/r320731Источник:http://censor.net.ua/r320731
- Деталі
Чем мышление артиллериста отличается от мышления десантника, как артиллеристы выдерживают рекордные морозы, стоя в открытом поле, во сколько Украине обходится один выстрел гаубицы и за сколько времени окупится дорогой беспилотник? Об этом в интервью Цензор.НЕТ рассказал боец 55-й отдельной артиллерийской бригады Павел Марценюк. Служит номером расчета гаубицы. "Я загружаю снаряды в орудие, затем мы отправляем их с пламенным приветом, куда надо", - кратко объясняет свою работу.
Источник:http://censor.net.ua/r320360Источник:http://censor.net.ua/r320360
- Деталі
Якось потрапили ми під обстріл, і мені довелося свого товариша, який стікав кров’ю, тягнути на собі через усе поле. Він від мене був вдвічі більшим, 2 метри на зріст. У нього було наскрізне поранення руки і плеча. Добре, що в нас були американські аптечки, я засипав йому в одну рану порошок, а на другу наклав жгут.
Источник:http://censor.net.ua/r320021Источник:http://censor.net.ua/r320021
- Деталі
Мені інколи говорять: "Дядьку, навіщо воно тобі потрібно? В тебе – бізнес, в тебе – все добре. В нас, у Львові, немає війни, навіщо ти туди поїхав?" На такі питання в мене одна відповідь: "Це моя земля, і я її не віддам. Луганськ – це теж територія України". А найголовніше і найприємніше, коли їдеш у відпустку, до тебе у місті підбігає семирічна дівчинка і каже: "Вибачте, можна Вас обійняти?". Обіймає, а потім підходять її батьки і кажуть: "Дякуємо за те, що ви нас підтримуєте". Ти стоїш з квадратними очима, нічого не розуміючи, а з’ясовується, що вони біженці з Горлівки і просто дякують, що ми їх там не кинули.
Источник:http://censor.net.ua/r319518Источник:http://censor.net.ua/r319518
- Деталі
